Видання

Наскрізна тема «Українського альманаху» 2011 – 20-річчя незалежності України. Серед авторів видання – науковці, публіцисти, громадські й політичні діячі з Польщі, України та Канади. Хоч із текстів, присвячених знаменній даті, струменіє настрій тривоги за долю української держави, висновки авторів «Альманаху» дають підстави для того, щоб у майбутнє України дивитися з оптимізмом. Своїми міркуваннями про пройдений Україною шлях діляться публіцист Мирослав Чех, історик Вахтанг Кіпіані, політик Леонід Кравчук. 
Ювілейна дата – привід для певних роздумів про стан української спільноти у Польщі, тож у низці матеріалів розкривається саме ця проблематика. У розділах, присвячених історії, – статті, що розвінчують «бородаті» стереотипи про участь українців у придушенні Варшавського повстання, про «колаборацію» митрополита Андрея Шептицького з гітлерівською Німеччиною та ін. Кілька матеріалів приурочені 60-річчю депортації західних бойків з околиць Устрик-Долішніх у надчорноморські степи. У розділі «Коріння» на особливу увагу заслуговує репортаж Валентини Одарченко про українське походження «матері „Солідарності”» – Ганни Валентинович (Ганни Любчик).

П’ятнадцятий випуск «Українського альманаху» – видання незвичайне з кількох причин, по-перше виходить у двадцяті роковини виникнення найбільшої української організації Об’єднання українців у Польщі, що накидає перспективу до роздумів (про що пише Мирослав Чех, громадський діяч, політик, зараз відомий публіцист). По-друге, він незвичайний через добірку авторів. Серед авторів цьогорічного «Альманаху», м.ін., відомі, авторитетні особи (проф. М. Лесів, проф. Р. Дрозд, д-р
Р. Висоцький, Ю. Гаврилюк. І. Ігнатюк, Я. Грицковян, д-р О. Колянчук, д-р О. Вішка,
М. Сирник). До того публікуються відомі автори з України, напр., журналіст Р. Кабачій, історик І. Ільюшин. По-третє, він незвичний часовою і територіальною перспективою – автори «Альманаху», спеціалісти у своїх ділянках, сягають глибше, ніж останні двадцять років, дальше як територія Польщі. У виданні, як звичайно, не бракує цікавих статей, котрі показують минуле – події української історії, в тому й ці, які мали вплив на сьогодення українства у Польщі, також епізоди з минулого рідних земель: Лемківщини, Надсяння, Підляшшя. Не забракло розповідей про будні українців з акції «Вісла» в околицях Члухова. На сторінках знайшлись також розповіді про долі конкретних, заслужених для українства осіб. Читачам особливо рекомендується статтю про Михайла Ковальського, його переслідування, а також рецензію видання, яке показує долі українців Вармії та Мазур. Нагадується також постать друга українців та України, Яцека Куроня. У «Альманасі» на 2010 р. читач знайде не лише історію, бо ж на його сторінках поміщено також статті про літературу, музику і театр в сучасній Україні, українських творців пера з території Польщі, вірші поетів.
Альманах це незвичайне видання – кожного року інший, кожного року цікавий.

Це книжка про те, як людину досвідчує час, люди, обставини, держава та, як кожна людина досвідчує себе самого... Цю, повну присрастей, книжку написала письменниця-філософ, психолог і наскрізь жінка... Її книжки то батіг на національні спини. Бо що ж іншого може привести до тями раба? І чи взагалі можливим є, щоб збудити в ньому честь та гордість з приналежності до власного народу? Її книжки це удар і виклик.

У цьому виданні знайшлися добре знайомі Читачу рубрики («Корені», «Рід – Праця – Віра») та тексти відомих авторів (О. Вішки, Б. Гальчака, Я. Грицковяна, Д. Дроздовського, С. Заброварного, І. Ігнатюка, П. Кралюка, Є. Ладна, Р. Матвійчини, А. Ридзанич, М. Сирника, М. Шумади), а з-посеред членів Редакційної колегії Р. Кабачія і Я. Присташа, а також нові обличчя, як Оля Грицай чи Олена Городецька.
Матеріал різноманітний – історія, фольклор, культура, сучасна Україна, громадське життя українців Польщі, польсько-українські відносини. У пошуках коренів допоможуть статті про Надсяння, Підляшшя, Холмщину, Лемківщину й Бойківщину. З глибин віків видобудемо, м.ін., розповідь про долю Десятинної церкви у Києві.
З ближчих нам часів до уваги Читачів пропонуємо дуже актуальний, особливо в контексті антиукраїнських заяв у 65. роковини подій на Волині, матеріал проф. Володимира Косика. Крім статей професійних істориків на сторінках немало свідчень – про переселення в Україну, результати досліджень серед переселенців, а також про долю лемків в ПНР – т. зв. вроцлавську Історичну комісію УСКТ (нагадав про неї тодішній її член – Максим Маслей). До теми українці і СБ звертається проф. Я. Грицковян.
В «Альманасі» також анонси важливих публікацій, що нещодавно з’явилися у продажу, які варто придбати й прочитати. Серед авторів анонсованих книг – українці з Польщі, історики, публіцисти з України та закордону.

Його провідна тема – відзначення роковин Голодомору 1932–1933 рр. Редакція приєднується цим самим до загальносвітової акції за визнання його злочином проти людства, внаслідок якого з голоду померло в муках з 7 до 10 млн. українців.
Крім цього, можна прочитати ряд історичних статей, авторами яких на цей раз стали О. Вішка, Р. Висоцький, Р. Дрозд, Ю. Макар, В. Макар, П. Кралюк, П. Шафран, А. Слабіг, Я. Сирник, С. Лігарський. Публікується також черговий нарис про село Безміхова, нові матеріали про славне лемківське село Брунари, місто Лісько, старовинний Сянік та Вербицю. Читачам пропонується теж ряд статей, що торкаються питання глобалізації.

Це чергова монографія села, на долі якого (і його мешканців) позначилася війна та післявоєнні депортації. Воля Міхова Ліського повіту, як згадується в одному з історичних документів з 1511 р., була заснована під час колонізації XV i XVІ ст. У 1939 р. село нараховувало 1030 мешканців, у тому числі 770 українців, 30 поляків, 20 «католиків», 210 жидів. Село перестало існувати внаслідок воєнних і післявоєнних подій – жиди були фізично ліквідовані німецькими нацистами, українське населення депортовано 1944–1947 рр. в Україну та у рамках акції «Вісла» на північ і захід Польщі (в основному давні Слупське та Кошалінське воєводства). Більшість поляків виїхала з Волі до інших сіл.
Книжка Івана Курака, колишнього жителя села, складається з чотирьох частин: Zarys dziejów Woli Michowej, Życie codzienne mieszkańców Woli Michowej, Kultura materialna mieszkańców Woli Michowej, Kultura duchowa mieszkańców Woli Michowej. Важливим елементом книги є розповіді, спогади колишніх мешканців та рідкісні фотографії. Книга, крім віднесення до історії села, вміщає етнографічний матеріал про щоденний побут мешканців, святкові звичаї, культурне життя, способи господарювання, навколишню географію.

У 2007 р. припадала 60. річниця акції «Вісла». Не могло, отже забракнути матеріалів про цю подію. Розділ, у якому поміщені матеріали, що прямо відносяться до виселення, попереджено частиною, названою «Корені» і заміщено тут, м. ін., спогади про історію кількох сіл. Черговий розділ суто історичного характеру. У ньому матеріали О. Вішки, Б. Гальчака, В. Романчука, А. Вонторського, Я. Сирника і Р. Стороняка. Провідна думка четвертого розділу – віддати голос у загальноукраїнській дискусії про те, чим українство є сьогодні. Розділ «Актуальна тема» дає матеріали про деякі події, що пройшли у 2006 р.
Видання «Альманаху» присвячується бл. п. Миронові Кертичаку, який несподівано й нагло відійшов від нас наприкінці січня 2006 р.

Видання складається з трьох оповідань – історій життя батька Івана, матері Ярослави та Петра Чухти. Україномовна версія є перекладом польського матеріалу, який первісно мав бути опублікований у «Тиґодніку Повшехному».
Автор з географічною точністю відтворює передвоєнне розміщення хат, кладовищ, нив, лісів, мов сам народився перед війною. Час німецької окупації, якби не контингенти та роботи в Німеччині, партизани, – показаний поза простором дійсності, майже як сільська ідилія. Окрім описів життя, клопотів, трагедії переселення, у розповіді з’являються також експресивні, емоційні ситуації, особливо коли йдеться про час повернення, пошуки рідних слідів. Гроза виселення іноді зм’якшується гумористично-гіркими ситуаціями. Літературна оповідь доповнена чудовими фотографіями, зробленими батьком автора, Іваном Маслеєм у 1911–1940 роках.
Почуття втраченої рідної землі подібне в кожного виселенця – німця, українця, поляка, угорця, єврея... Для О. Маслея інтимна Лемківщина, це не тільки історія виселення чи перемога повернення – це також співвідчування землі з переселенцями.

У виданні вміщено матеріали про життя української громади у Польщі, про Україну, про польсько-українські взаємини, на історичну тематику, у тому й ту, яка стосується наших етнічних земель. Як щороку в альманасі публікуються вибірки творів наших літераторів, а також матеріали інформаційного характеру, також з діаспори.
Особливістю «Українського альманаху» є друк матеріалів про становлення організованого життя українців у Польщі, якому у 2006 р. сповнилося 50 років. Словами діячів та активістів цих часів відтворено атмосферу подій 50-річної давності, названо імена найбільш відомих у культурно-освітньому русі людей – Перемищини, Гданщини, Люблінщини, Кошалінщини й Ольштинщини.
Альманах багато ілюстрований світлинами, особливо з нашого громадсько-культурного життя.

Матеріали Міжнародних історичних семінарів «Польсько-українські відносин у роки Другої світової війни» організованих за ініціятивою комбатантів 27 Волинської Дивізії АК. Кожна з близько 30 дослідних тем, розроблена польським і українським істориками, після дискусії поміж кількадесятьма учасниками була охоплена у спільному синтетичному протоколі, із зазначенням питань, що відрізняють обидві сторони. Доповіді, голоси в дискусії а також узгодження і розбіжності охопили сукупність проблематики польсько-українського конфлікту на Східних Кресах: політику ІІ Речипосполитої, підпілля, самозахист, радянський партизанський рух, політику Радянського Союзу і Німеччини, колаборацію з окупантами, політичну думку, втрати польського і українського населення, переселення а також акцію «Вісла».

На п’ятий том «Закерзоння» складаються спогади десятьох підпільників УПА (Ф. Гливи, Д. Древка, Л. Кривоноса, І. Круцька, І. Купича, М. Лівчанина, С. Мартинюка, Є. Марчака, Й. Покрищака, І. Сича), які показують різні відтінки діяльності членів українського підпілля. Вони охоплюють 1944–1947 роки, а то й пізніші роки боротьби, яка велася на терені VI Воєнної округи УПА – Захід групи «Сян».

У книжці зібрано 328 пісень, більшість народних, які виконуються по сьогоднішній день у різних варіантах. Це пісні земель, з яких виростає коріння українців Польщі. У ньому також історичні, патріотичні та козацькі пісні.
Це пам’яткове видання, присвячене 30-літтю рейду «Карпати».

У виданні, крім календарної частини, у 10 розділах вміщено багато матеріалу із життя української громади у Польщі, статті та розділи на тему польсько-українських взаємин, а також широкий блок, відведений нашій історії – і цій, що творилася на батьківських землях, і цій, яка стосується минулого України в цілому. Зі сторінок постають чільні історико-політичні постаті, відомі імена царини культури, духовності, а також непрості долі наших сучасників. Вже традиційно в альманасі представлений творчий доробок наших словесників; матеріали про світове українство; оновлену інформаційно-адресну частину, інше. У виданні у хронологічному порядку зібрана хроніка діяльного життя української громади у Польщі, багатий ілюстративний матеріал, у тому з подій української Помаранчевої революції.

Том присвячений акції «Вісла». У ньому поміщені статті українських дослідників (м. ін., І. Цепенди, Ю. Сороки, С. Швидюка, Р. Дрозда, Я. Грицковяна) та польських (м. ін., Я. Пісулінського, П. Семкова, М. Хейґера) українською та польською мовами. У збірнику зображено генезис, хід, у великій мірі наслідки депортації українців 1947 р., пропаганду, яка її супроводжувала. Поряд з науковими статтями знайшлися вірші та пісні про акцію «Вісла» авторства виселенців.

У виданні уміщено календарну частину з виділенням найважливіших історичних дат. Історичне минуле доповнюють матеріали про сучасне життя як нашої громади у Польщі, так і державотворчий процес в Україні. Знайти в ньому можна проблемні статті та інформації про життя української діаспори, зокрема за Карпатами, а також ознайомитися з літературною творчістю літераторів з Польщі.

На 380 сторінках уміщено календарну частину з виділенням найважливіших історичних дат, які припадають у цьому році, а також багато місця відведено громадському, культурному і духовному життю українців у Польщі, в Україні та літературній творчості наших словесників. Особливо чимало уваги присвячено висвітленню подій 1943 р. на Волині, про які пишуть як українські, так і польські історики, а також Великому голоду в Україні 1932–1933 років. Представлено широку галерею українських історичних постатей, у тому й тих, що діяли на наших етнографічних землях, окремим сторінкам історії Підляшшя.

Відмінності в синтаксичній словосполучуваності близько 1700 слів і словосполучень з прикладами з класичної та сучасної літератури й преси. Словник призначений передовсім для поляків, які вивчають українську мову та для всіх, хто хоче вдосконалити своє знання української мови. Книжку видано до 50-ліття Кафедри україністики Варшавського університету.

У книзі знайдете традиційну історико-календарну частину, матеріали про проблеми української громади у Польщі, про сьогочасну Україну, у тому про мовне питання, а також погляди істориків (з Польщі й України) про польсько-українські взаємини нашої доби. Альманах повертає нашій пам’яті чимало видатних постатей українського військового, наукового, літературного, культурно-духовного життя. Вміщено оглядові матеріали польських публіцистів про нинішній процес українського державотворення, рецензії, інформацію про нові книжкові надходження. В окремий розділ винесено твори наших літераторів, а також вміщено адресну частину.

Пропам’ятна книга випускників україністики Вчительської студії у Щеціні (1957–1963). Тут поміщено матеріали до історії щецінської україністики, що зберігаються в Державному архіві у Щеціні. Йдеться про те, щоб приблизно в можливо повному вимірі висвітлити історію української філології у Щеціні та долю її випускників. Метою пропам’ятної книги є зберегти у пам’яті це, що заслуговує на пам’ять, що збагачує духовний світ людини. Такою є історична пам’ять, бо історія, як хтось сказав – це не минуле, а те, що живе з минулих поколінь у сучаснику – його пам’ять, важлива частка його особистості.

Матеріали охоплюють проблематику як сучасності, так і минулого. У виданні поміщені найвищі керівні влади Української держави, вміщено інтерв’ю з І. Дзюбою, статтю про відновлення діяльності Української Греко-Католицької Церкви в Україні, а також про польсько-українське співробітництво в ділянці культури. Окремий розділ присвячено справам української громади в Польщі – представлено нові керівні органи ОУП, надруковано інтерв’ю з послом до польського сейму, членом Головної ради ОУП М. Чехом, статтю про українські некрополії у Польщі. Чимало уваги відведено історичній тематиці.

Тут поміщено кількадесят статей. Ви зможете прочитати аналіз про майбутнє України – план для Президента – після президентських виборів; проблему актуальності «Вогнем і мечем» Г. Сенкевича. Появляються також нові розділи, присвячені ювілеєві 2000-ліття християнської релігії та десятиліття Об’єднання українців у Польщі, де широко представлена хроніка подій з життя української громади. З історичної тематики зацікавить Вас стаття про варшавський договір УНР з Польщею 1920 року, ставлення МВС Польщі до українського питання в кінці 60. років. Виділено, важливі в Україні (1990–2000), перші демократичні вибори до ВР тощо. Поміщено біографії видатних постатей історії, м. ін., І. Левицького, В. Кубійовича, о. М. Вербицького та інших.

Чергова збірка поезій відомого українського поета, уродженця села Винники (б. Львова), що проживає у Польщі. Добірки віршованих творів друкували літературні журнали в Україні та українські часописи, що видаються в діаспорі; польські часописи друкували твори поета в перекладах; добірку поетових віршів – у перекладі Зиґмунта Рибака – помістила антологія „Moje cztery światy”, що вийшла у видавництві „Obrzeża” (1995). Автор збірок поезій «Народній Польщі» (1975), «Пейзажі» (1981), «Чорнобильській Мадонні» (1995), «Веселки печалі» (2000).

Роман відомого українського письменника зображає українське Полісся XVI століття. Головний герой, чернець, мандрує через села з надією, що повернеться йому натхнення. Устами героя автор вказує Читачеві духовну історію України напередодні Берестейської унії й подій повстання Хмельницького. Українська літературна критика порівнює роман Шевчука до «Ім’я Рози» Умберто Еко. Попри багато різниць між цими творами, Шевчук (знавець культури відродження і бароко) – близький італійському письменникові й вченому у своїй пасії наново відкривати минуле та його значення для теперішнього.

Ця невеличка збірка увійшла до другого тому поезії І. Калинця «Невольнича муза» і хронологічно завершує невольничий період його творчості (1978–1981). Після тюрем і лагерів він опинився на засланні у забайкальському селі Ундіно-Посельє – майже на свободі, хоч без права на виїзд протягом трьох років. І радість куцої свободи і ще несмілива спроба окреслити постать нової, третьої, музи – Музи Радості.

Крім хроніки подій ви можете прочитати про економічний потенціал України, а також висловлювання Єжи Козакевича та Здзіслава Найдера на тему польсько-українських відносин. З історичної тематики зацікавить Вас ґрунтовне дослідження львівського історика Л. Войтовича про битву під Перемишлем 1099 р., а також історія «Сянової чайки» й некрополю у Пикуличах. Тут знайдете також цікаві матеріали про капелу О. Кошиця та бібліотеку ім. С. Петлюри в Парижі. З новіших подій на увагу заслуговують події в Закарпатській Україні, український контекст пакту Ріббентроп–Молотов, окупація західноукраїнських земель більшовиками. Окремо виділено важливі події 1989 року в Україні. Поміщено також біографії, м. ін., С. Бандери, М. Тугана-Барановського, С. Людкевича, ген. П. Шандрука, В. Івасюка (спогад сестри) тощо.

Черговий том із серії повстанських спогадів воїнів УПА. Тут увійшли два спогади з двох віддалених від себе теренів: Холмщини й Перемищини. Перший належить Миколі Кухарчукові – «Буревієві» (уродженцю Ульгівка), другий – Іванові Оліяру – «Кумові» (уродженцю Бірчі). Книжку рекомендуємо усім, хто цікавиться історією та трагічною долею українців у 40. роках ХХ століття на рідних землях.

Матеріали ІІ Міжнародного семінару істориків за участю дослідників історії ХХ століття на тему Польсько-українські відносин в 1918–1947 роках. У збірнику поміщено доповіді науковців з України та Польщі: Миколи Кучерепи, Володимира Сергійчука та Ігоря Іллюшина з українського боку та Анджея Айненкеля, Владислава Філяра й Генрика Піскуновича з польського боку. Велику частину збірника займають фрагменти дискусії на тему цих відносин. Унікальність матеріалів у тому, що вони дають уявлення про те, на якому рівні зараз ведеться польсько-український діалог істориків, які головні перешкоди у взаємному розумінні історичного минулого, у присвоєнні об’єктивного образу конфліктів та суперечностей. Важкі питання – це запрошення до діалогу попри історичні упередження та стереотипи для усіх зацікавлених.

Тут поміщено такі розділи: Календарна частина, Українська держава – статті Г. Удовенка, Б. Гориня та цікаві матеріали про місце України у світі; Україна–Польща – статті С. Заброварного, О. Веретюк, В. Василенка та О. Колянчука про дорогу до поєднання обох народів та історію двосторонніх зв’язків; З історичного минулого – оригінальні статті з історії України; Між двома світовими війнами – Наша Вітчизна – рідний край; На суспільно-культурній ниві. Книгу закриває розділ – Літературна творчість, в якому поміщено твори Остапа Лапського, Мілі Лучак, Тадея Карабовича.

Головний герой роману Wozzeck – це історична постать. Роман Іздрика не побудований як звичайна розповідь. Це палімпсест, у якому скривається безпосередньо невисказаний зміст. Це пам’ятник надмірної вразливості. Спроба реєструвати найменш вловимі стани душі надмірно вразливої людини. Мова роману дуже згущена, насичена ненормативною лексикою, кожен рядок несе своє значення. Сама постать виступає на межі часу і всього того, що є поза часом, на межі дійсності і сну. Післяслово – Лідія Стефанівська.

ІІІ том із серії Закерзоння. Тут увійшли два спомини: Івана Молодія – «Косара» та Федора Куцого – «Прута». Між ними багато різниць, та хтозна, чи не більше спільного. Ці дві особи й ці дві розповіді – це пристрасть найсправжнішого й чисто особистого служіння Україні. Читач незабаром легко зможе переконатися, що ІІІ том Закерзоння – це розповідь двох збунтованих, які, однак, ніколи не сумнівалися й не бунтувалися проти одного: «Здобудеш Українську Державу або впадеш у боротьбі за Неї».

Чергова збірка поезій українського поета, що проживає й творить у Польщі – Тадея Карабовича. «Карабович має два виміри у своїй творчості: він може спонтанно, навіть брутально вибухати, може теж лірично чи метафізично вглиблюватися в суть буття і речей; може вглядати в таємниці природи, може теж проникати в тайни надбуття, [...]».

Найважливіша видавнича позиція програми відзначення 50-ліття акції «Вісла». Видання охоплює запис останніх свідчень про найдальше на захід висунуті українські етнографічні регіони наприкінці першої половини ХХ сторіччя. Це близько 100 спогадів історичних свідчень очевидців, які подають опис акції «Вісла» у 47 місцевостях і тим самим віддзеркалюють стан національної пам’яті переселенців півсторіччя від її проведення. Пропам’ятна книга «1947» – це спроба відповіді на важливі для нас, українців, питання: скільки ж то вже років ми нездатні зрозуміти, хто ми? Звідки ми? Куди йдемо? Що діється з нами? Де наша земля? Де батьківська хата? За що гинули тисячі людей? Де їхні могили? Чим була і є акція «Вісла» для нашого народу?

Цей випуск присвячується 50-літтю депортаційної акції «Вісла» та усім тим, які потерпіли внаслідок вигнання з рідних земель. Провідними статтями альманаху є статті Ю. Кульчицького, С. Заброварного, Р. Дрозда, К. Тиханської, М. Сивіцького, присвячені 50-літтю акції.

У книжці зібрані легенди про створення світу, Бога і Сатанаїла, про улюблених гуцульських святих та не менш улюблених персонажів гуцульської міфології – чортів, щезунів, осинавців, цебто різновидів дідька, а також про відьом, опирів, мавок і чугайстрів. Перед Читачем постає дивовижний, здавалося б, назавжди втрачений, світ, відомий хіба що з «Тіней забутих предків» М. Коцюбинського чи епопеї «На високій полонині» С. Вінценза. Книжку з захопленням прочитають діти – їхня уява найближча наївному світосприйманню оповідачів – авторів легенд. Видання безумовно зацікавить широке коло любителів оригінальної гуцульської культури.

Тут увійшли свідчення вояків Української Повстанської Армії, що боролися за волю України й проти комунізму на терені Закерзонського Краю. Розповіді відносяться до подій на всій нашій землі: від боїв на Грубешівщині по змагання в Перемищині та на Лемківщині в 1944–1947 роках. Ви можете довідатися з них не лише про цей час, але слідкувати за причинами описуваного конфлікту, а також познайомитися з долею повстанців після закінчення змагань. Тут поміщено вісім спогадів вояків УПА, які служили в різних повстанських формаціях та службах. До текстів додано пояснювальні примітки, іменний та географічний показники.